Середа. Ранок.
Поспішаю до стадіону «Авангард», бо саме з цього міста починається пригода під
назвою: Кубок України серед аматорських команд. Заповнюємо автобус «Ікарус» і
відправляємося на першу виїзну гру проти суперника з грізною назвою «Шахтар». За
вікном поступово змінюються міста: Рівне, Луцьк, Володимир Волинський і ось через
п’ять годин дороги ми в Нововолинську. Саме місто молоде (рік заснування 1951),
охайне, чисте, має сучасний вигляд. Має безліч крамниць, барів. Стадіон
знаходиться в центрі міста, під стінами якого розтошувався базар. Сама будівля
стадіону нагадує про радянські часи.
Зайнявши свої
місця на трибуні, нас оточили працівники міліції в доволі великій кількості,
зробили нам декілька зауважень стосовно пляшок з пивом, але більш не заважали
переглядати матч.
Перший тайм
виявився скучним, команди грали обережно, кожен боявся зробити помилку. Перший
небезпечний момент створили наші футболісти, з правого флангу зробив простріл
Андрій Диняк, а Павлу Осарчуку невистачило декількох сантиметрів щоб
переправити м’яч у ворота.
Господарі вперше зуміли пробити по нашим воротам лише на 21 хвилині, але
небезпечним цей удар назвати важко. Зате в наступній атаці «Шахтар» повинен був
відкривати рахунок, на побачення з нашим воротарем вийшов нападник господарів Максим
Обертас, але пробив вище воріт. Ще одну нагоду господарі втратили під завісу
першого тайму, коли нападник «Шахтаря» пробивав у дальній кут, м’яч
пролетів біля самісінькой
стійки. Завдяки цьому моменту
вдалося почути місцевих вболівальників, яки перший тайм провили у гробовій
тиші.
У другому таймі
наші футболісти зоволоділи ініацітивою, почали з перших хвилин створювати
моменти біля воріт господарів. На 48 хвилині мав змогу відкрити рахунок у матчі
наш захисник Олег Глушок, який головою наніс удар по воротах, але м’яч
розминувся зі стійкою воріт. На 64 хвилині Лось А.М. зробив вдалу
заміну, яка вплинула на результат гри. Замість Михайла Войтовича вийшов
Олександр Загривий. Якому вистачило декілька секунд аби відкрити рахунок у
матчі. Олександр отримав передачу від Андрія Диняка і своїм першим дотиком до
м’яча відправив круглого у ворота господарів. Слід відмітити, що в цьому
моменті помилився воротар «Шахтаря» Гончарук Артем. Не пройшло і сім хвилин, а
рахунок став 0:2 на користь новоградволинців. В головних ролях все ті ж люди,
Олександр Загривий «віддячив» передачею Андрію Диняку, який проштовхнув м’яч
у ворота. Наприкінці матчу господарі мали нагоду відіграти
один м’яч. Віталій
Балан обрізався і нападник «Шахтаря» під кутом вийшов віч
– на – віч з воротарем «Звягель-750» Андрієм Петровим, але наш голкіпер вийшов
переможцем в цій дуелі. Матч закінчився атакою наших футболістів, Дмитро
Горбаченко наніс дальній постріл, але м’яч пролетів над поперечкою.
Ось так вдало
стартував ФК «Звягель-750» у дебютному для себе розіграшіаматорського Кубка України.
P.S. Про фанів господарів: невеличка групка, чоловік
вісім, сиділи напроти нас з двома червоно-чорними прапорами з написом
Нововолинськ. За матч декілька разів від них було чути: «Шахтар», «Шахтар», але
фішка у них була! Коли наша команда забила другий м’яч, вони скрутили
свої прапори і покинули стадіон. Більш активніше підтримували групка чоловіків
(деяки з них були у червоних футболках Манчестера) приблизно від 35-45 років. Кожен з них в
руках тримав пусті двохлітрові пластикові пляшки. Лупцюючи одну об одну
створювали хоч якийсь гамір на трибуні.
Скажу вам так ..Шахтар не та команда яка невиїжжає на виїзди ...не та команда яка знімається з турнірів, а по друге за невиїзд полюбому буде штраф ...я думаю дешевше буде приїхати:))))). Тим більше ця гра вже буде не така. Ви для нас вже не темна конячька і що від вас очікувати ми вже знаєм...Я нескажу що ми приїдем за перемогою, але цікаву гру я вам обіцяти зможу.))))
Вразила робота суддів, в нашій області жоден так не судить. Жодної притензії до них. Круто виглядає робота четвертого арбітра, піднімав таблички з замінами, показував скільки додано до основного часу. Цивілізація йо-майо! Від Шахтаря очікував значно більше, але по цій грі команда виглядала дуже невпевнено. Усі небезпечні моменти біля воріт Звягеля це "заслуга" нашої команди. Нарахував 12 міліціонерів, більшість з яких охороняла нас Окремо хочу подякувати призеденту ФК "Шахтар" за допомогу в підготоці матеріалу. М.В.Баю.