 Точні удари Михайла Войтовича та Олександра Загривого принесли команді «Звягель-750» упевнену перемогу над ФК «Коростень» у заключній грі цьогорічного чемпіонату Житомирської області з футболу — 2:0. Разом із нею, вперше з 1957-го року, коли чемпіоном ставала команда «Буревісник», обласне футбольне чемпіонство знову повернулося до Новограда-Волинського!
Власне, звягельські футболісти, впродовж усього сезону демонструючи видовищну, комбінаційну і результативну гру, своє історичне перше місце забезпечили достроково. Але й для самих гравців, і для керівництва клубу, і для численних вболівальників важливо було наприкінці чемпіонату остаточну переможну крапку поставити на власному стадіоні.
Суперник для цього випав підходящий — амбіційна коростенська команда, котра протягом сезону значилася серед колективів, що декларували боротьбу за найвищі місця. Перед заключним матчем, що, насправді, згідно з календарем, мав би відбутися раніше, ФК «Коростень» посідав третє місце, відстаючи від ФК «Зоря-Енергія» з Романова на три очки.
Отож, у разі перемоги над звягельчанами коростенці мали шанси вирівнятися із «Зорею», і навіть випередити її за додатковими показниками. На кону для них було — «срібло» чи «бронза» чемпіонату. Для «Звягеля-750», як вже згадувалося, ціна матчу — престиж і бажання подарувати новоград-волинським шанувальникам футболу відчуття свята на всі сто.
Протистояння на полі «Авангарду» сповна виправдало видані йому напередодні аванси. Протягом усього матчу — обопільні атаки, жорстка боротьба, яка подекуди, на жаль, переходила у грубість. Поступаючись 0:1 (після того, як Михайло Войтович в середині першого тайму біля дальньої стійки вдало «замкнув» передачу з кутового), гравці ФК «Коростень» не гребували грубими підкатами. Суддя не завжди, на думку вболівальників, давав адекватну оцінку фолам. Тож, і на полі, й на трибунах відчувалася напруга. Особливо після вилучення гравця господарів Романа Сизоненка, який отримав друге попередження в дебюті другого тайму.
Здобувши чисельну більшість, гості спробували будь-що переломити хід гри. Коростенці вдалися до масованих атак. Звягельчани в цій ситуації зробили ставку на контргру. До пори до часу господарям не вдавалося «розігнати» атаку так, що б завершити її чітким ударом. Нарешті, на 73-ій хвилині гри Юрій Перін зумів прорватися по лівому фланзі. Вступивши у боротьбу із захисником, Юра ледь не втратив м’яча. Але той відскочив до Олександра Загривого, який опинився сам на сам із воротарем гостей. Витримавши, як кажуть у таких випадках, гросмейстерську паузу, Сашко сильно пробив у кут воріт — 2:0!
Стало зрозуміло, що це — перемога. Хоча гравці ФК «Коростень» і намагалися у заключні хвилини забити бодай гол престижу. Та новоград-волинці, на радість місцевих фанів, не дали їм такої можливості.
Щойно пролунав фінальний свисток, трибунами прокотилася хвиля небувалих овацій. Футболісти «Звягеля» познімали зелені, формені футболки, під якими вже були заздалегідь заготовлені футболки з гордим написом: «Чемпіон 2010». Із динаміків, розташованих на стадіоні, у цей час лунав всесвітньо відомий і найбільш підходящий для таких випадків, безсмертний хіт гурту «Queen» «We are the champions» («Ми — чемпіони»). Щасливі чемпіони, взявшись за руки, по черзі підбігли до обох головних трибун. Подякували вболівальникам за підтримку, а ті в свою чергу — нагородили переможців бурхливими оплесками.
Десятки шанувальників футболу ще довго не розходилися зі стадіону. Співаючи гімн «Звягеля-750», під зелено-білими прапорами до футболістів поспішили представники фан-сектору — найбільш віддані вболівальники, які підтримують улюблену команду не тільки на домашніх, а й на виїзних матчах, співаючи патріотичні футбольні пісні та вигукуючи підбадьорливі фанатські речівки.
Дружні обійми, фотографії на пам’ять із футболістами, побажання так тримати — ось таким, мажорним, видалося закінчення футбольного сезону на Звягельщині. При цьому не забуваймо, що саме цьогоріч «Звягель-750» здобув ще й звання віце-чемпіона України серед аматорських команд. Рік для місцевого футболу — просто на межі фантастики!..
…А всіх цих успіхів могло й не бути. Згадаймо, як все починалося. Ігри трьох стартових турів за участю «Звягеля-750» були перенесені на пізніший термін, оскільки голова ради засновників клубу Василь Гордійчук у той час намагався добитися від місцевої влади бодай якогось співфінансування футбольного клубу. Зрештою, як і в попередні три сезони, головний фінансовий тягар утримання команди ліг на плечі пана Гордійчука.
Поміж собою вболівальники нині запитують один одного: «Що далі?», «У якій лізі тепер отримав право грати «Звягель-750?». Вочевидь, відповіді на ці питання будуть пізніше. Адже для того, щоб заявитися до другої української ліги, де грають вже не аматори, а професіонали, клубу потрібно сплатити немалий вступний внесок. Крім цього, пропорційно до статусу змагань, зростуть всі інші витрати — на переїзди, підсилення команди, організацію і проведення матчів тощо.
Тут багато чого залежатиме не тільки від голови ради засновників клубу, а й від очільників міської й районної влади, від місцевих меценатів-любителів спорту. До слова, серед програмних тез новообраного міського голови Володимира Загривого значиться й такий пункт: створення міського благодійного фонду підтримки обдарованих дітей та спорту. Тож, будемо сподіватися, що спільними зусиллями новоград-волинський футбол підніметься до нових висот.
Олег БРЮХАНОВ
|
<\a>
^_^ 
