 Протягом усього футбольного сезону на неофіційному сайті НВМР ФК «Звягель - 750» проводилося голосування за кращого гравця року. Вболівальники та любителі футболу визначили кращого гравця команди 2009 року. За результатами голосування це почесне звання отримав півзахисник команди Роман Весельський. Про те, як йому вдалося цього досягти, ми вирішили запитати в нього особисто. - Романе, скажіть, скільки футбольних матчів Ви провели за «Звягель - 750» в цьому сезоні і скільки голів Вам вдалося забити у ворота суперників?
- У цьому футбольному сезоні я грав за команду 17 разів: 13 за першість області та 4 рази в чемпіонаті України серед аматорських команд. Оскільки я займаю позицію півзахисника, то відзначитися величезною кількістю забитих голів мені не вдається, за сезон я забив один гол у грі проти ФК «Шахтар» з Нововолинська, коли грав на позиції нападаючого.
- Як Ви класифікуєте свої відносини з командою: професійні чи дружні?
- Взагалі, футбол - це командна гра, тут не можна бути самому по собі. Потрібно завжди підтримувати та підстраховувати один одного. Тому на полі, як і поза ним, я намагаюся з усіма підтримувати дружні відносини. Я бував у багатьох складах команд у різних футбольних клубах, але такої дружньої команди ще не зустрічав ніде. На мою думку, велика заслуга в цьому нашого тренера Андрія Михайловича, адже це справжній тренер-психолог, який з легкістю знаходить підхід як до кожного гравця окремо, так і до команди в цілому, так само легко нас згуртовує та направляє наші емоції та вміння в правильне русло. Також велику роль відіграє те, що основний склад команди – місцеві жителі, які прагнуть і відстоюють честь рідного Звягеля.
- Як Ви оцінюєте досягнення команди в цьому сезоні?
- В порівнянні з минулим роком ми зіграли краще, так як з четвертого місця в чемпіонаті області піднялися на друге, разом з тим нам ще й вдалося спробувати свої сили в чемпіонаті України серед аматорських команд, де нашим досягненням став вихід в 1/8 фіналу. Взагалі, не було поставлено конкретних задач, звичайно ж, боролися за перемогу, але головним завданням було принести задоволення глядачам. Хотілося зробити гру на стільки цікавою , щоб глядач приходив на матч з гарним настроєм, а йшов – ще з кращим. Маючи таку шалену підтримку з боку вболівальників, ми просто не маємо права грати не на повну силу, тому й протягом всього сезону ми намагалися віддаватися футболу на всі 100%.
- Розкажіть, будь ласка, трохи про своє особисте життя: де Ви народилися, як полюбили цю гру мільйонів, хто допомагав пробитися в житті і хто підтримує на даний момент?
- Народився я в Новограді-Волинському в 1988 році. До сьомого класу навчався в місцевому колегіумі, потім поїхав на навчання до Львівського училища фізичної культури, де закінчив восьмий клас, а завершував навчання у ЗОШ №7. Футбол мені подобається змалечку, будучи ще зовсім малим, ми з татом разом дивилися футбольні матчі, можливо, тоді й загорілася в мені іскра грати. Але остаточно мене підтримали мої дитячі тренери, які повірили в мене та привели мене у світ футболу. Це вчитель фізвиховання Олег Павлович Кладницький, тренер Микола Володимирович Кащук, Валерій Анатолійович Блізніченко, Анатолій Дмитрович Титяневич та Руслан Миколайович Скідан. А на даному ж етапі моєю фізичною та психологічною підготовкою до ігор опікується Андрій Михайлович Лось. За що моїй вдячності цьому чоловіку немає меж. Що ж до того, хто мене підтримує, то це, в першу чергу, мій дідусь, який не пропустив жодної гри. Підтримують також друзі, які, по можливості, приходять на стадіон та вболівають, ну і, звичайно ж, вболівальники, заради який я й граю.
- Ви були здивовані, дізнавшись, що вболівальники присудили Вам звання кращого футболіста року?
- Звичайно ж, був, адже цього зовсім не очікував. Мені здається, що в голосуванні брали участь представники молодого покоління, люди ж старшого віку такої можливості не мали. Тому, можливо, такий результат не зовсім об’єктивний, але все ж мені дуже приємно. Цим званням вболівальники підняли планку рівня моєї гри, яку в наступному сезоні нізащо не можна погіршувати.
- Чого Ви очікуєте від наступного сезону?
- Звичайно ж, хочеться перемоги. Та головне - задовольнити бажання вболівальників. Взагалі, потрібно, щоб чемпіонат організували, адже можуть виникнути проблеми через відсутність команд, бажаючих грати. Що ж стосується нашої, то тут все залежить від Василя Васильовича Годрійчука, адже саме він зміг організувати футбол в нашому місті: зібрав команду та привернув увагу вболівальників, а це дуже велике досягнення.
- Щоб ви побажали своїм колегам та вболівальникам у Новому році?
- Гравцям хотілося б побажати міцного здоров’я, терпіння та бажання грати. Щоб уся команда в такому ж складі готувалася до наступного сезону, і вже навесні почала показувати гру найвищого рівня. Вболівальникам, перш за все, хочеться подякувати за їх підтримку та небайдужість і в Новому році побажати родинного затишку, підтримки друзів, успіхів на роботі та щастя в повсякденному житті.
Олена Чех
|
<\a>
.А Helen вітаю із захистом бакалавра.Успіхів тобі в навчанні і професійного росту. 
