Після перемоги ФК «Бараші» над командою «Атлет» (Житомирський р-н.) з рахунком 10:0, стало зрозуміло, що «Звягель-750» отримав один з найсильніших суперників у 1/8 фіналу. Чим менше залишалося часу до поєдинку, тим більш було тривожно за результат матчу. Майже вся команда ФК «Бараші» була складена з «приїжджих» гравців, яки мали досвід виступів за професійні команди України. Підтвердив моє занепокоєння за результат і голова ради засновників футбольного клубу «Звягель-750» Василь Васильович Гордійчук. Потрапивши на стадіон в першу чергу кинулося у вічі доволі багато знайомих, яки приїхали підтримати нашу команду.
Перші десять хвилин матчу пройшли під атаки футболістів з Новограда-Волинського і вже на 3 хвилині повинні були відкривати рахунок у матчі, але гравець господарів виніс м’яча з порожніх воріт. Далі вже гравці ФК «Бараші» володіли ініціативою. Три кутових підряд подали господарі, під час яких справжня пожежа була у нашому штрафному майданчику. І вже на 20 хв. гравці Фк «Бараші» відкрили рахунок.
Гра й надалі проходила під контролем господарів і якось нелогічно виглядав гол у їхні ворота. Руслан Собелевський зробив з правого флангу подачу в штрафний майданчик, воротар господарів невдало зіграв на виході і Анатолію Доманському залишалося лише потрапити у порожні ворота. Відновити різницю у рахунку «місцевим» футболістам вдалося «завдяки» все тому ж Соболевському, який у простій ситуації підсковзнувся та «подарував» м’яча гравцеві Фк «Бараші», який обвідним ударом зробив рахунок 2:1.
Після перерви гравці «Звягель-750» кинулися великими силами відігруватися, але знову пропустили. На 57 хв. помилився наш воротар Максим Дубров таким чином «відячив» господарям. Як кажуть – послуга за послугу і вже 3:1. Не давши прийти до тями нашим гравцям господарі відправили знову м’яч у ворота «Звягель-750». Не встигли захисники повернутися на свою половину поля і нападник ФК «Бараші» (№7) вийшовши віч-на-віч з нашим воротарем спокійно переграв його – 4:1. Новоградволинці намагались змінити хід поєдинку, але це виглядало якось беззубо. На останній хвилині матчу скоротити рахунок міг Ярослав Корнійчук, але після пробитого штрафного удару приблизно з 22-23 метрів м'яч зацепив поперечину і залишив поле.
Загалом ФК «Бараші» пристали дуже сильним колективом. Сподобався центральний захисник під №77 (як що вірити oks’у то це здається Галюк), він вміло керував гравцями свої команди. Також у першому таймі виділявся капітан І. Шевчук, але після отриманої травми спини (суддя повинен був показати жовту картку Весельському, для нього це вже була б друга у матчі) в другому вже не був таким активним.
Не завжди рахунок відповідає грі, але в даній грі ми на стільки награли. P.S. Цікаво було б дізнатися, а чи вміють ФК "Бараші" відігруватися під час матчу, коли команда суперника відходить у захист?
Ще раз уважно перечитав звіт про гру і, побачивши в дії ФК "Бараші", досі не можу зрозуміти, як "Звягель" міг програти їм з таким рахунком? А 77-ий і в нас був одним з найкращих.
Прикольно спілкуються керівники Фк "Бараші" з гравцями - Ей, семьдесят седьмои, восемдеся восьмой и т.д. На що один з місцевих вболівальників відреагував: "гравців набрали, а як звати незапитали?"
<\a>
