Додано (20.02.2010, 18:34)
---------------------------------------------
Не розумію, якого х ніхто не пише? 18 ніяких зборів вболівальників не було .ВВГ не дзвонив і нічого не пропонував.Я думаю, що потрібно самим іти до мера і розмовляти, бо спільний похід нічого не дасть.Є у мера пропозиції на рахунок утримання команди і їх потрібно обговорити.Потрібно стати між владою і ВВГ щоб досягти конценсусу.Сезон не за горами але проблемних питань ще дуже багато.

P.S. І хто б не виділив би гроші на команду, розраховуваться з гравцями буде - ВВ!

МОЯ УЛЮБЛЕНА КОМАНДА

Знов стадіон скандує дружно,
Піднявши вгору сотні рук.
І тут знайоме слово «дружба»
Нам — зовсім не порожній звук.
Великим і малим талантам
Ми привілеїв не даєм,
Бо разом ми — одна команда,
Велика, зоряна команда,
Моя улюблена команда,
Єдина, як життя моє!

Приспів:
Медалі будуть і рекорди,
І ми, за покликом душі,
Підемо впевнено і гордо
До непокорених вершин.

Гаряча кров в юнацьких венах
І ветеранів сивина…
На кращих світових аренах
Дзвеніли наші імена!
І юніорам тут, і грандам —
Усім достойне місце є,
Бо разом ми — одна команда,
Велика, зоряна команда,
Моя улюблена команда,
Єдина, як життя моє!

Приспів

І буде зроблено немало,
(До перемоги — довгий шлях).
Наш прапор знов над п’єдесталом
І сльози радості в очах!
Блищить Фортуна діамантом,
Шалено серце в груди б’є,
Бо разом ми — одна команда,
Велика, зоряна команда,
Моя улюблена команда,
Єдина, як життя моє!

Приспів

Интервью с новичком «Енакиевца» Анатолием ДОМАНСКИМ
Новичок «Енакиевца» Анатолий Доманский в новом клубе только месяц. За это время он сыграл уже в пяти матчах. Во второй своей игре за новый клуб Анатолий смог забить гол, который, правда, не повлиял на исход матча, но для адаптации в коллективе должен сыграть положительную роль. Бывший игрок «Контингента» рассказывает о своих впечатлениях о «Енакиевце» и о своей футбольной жизни.

- Анатолий, расскажи, пожалуйста, как ты начал играть в футбол?
- С самого детства мне нравилась гонять мяч. Один раз друг предложил записаться на секции футбола в моем родном городе Бердичеве. Когда я был в 10-м классе, я уже играл во второй лиге. В 2006 году играл на чемпионат города в Житомире. Там меня заметил один из тренеров «Контингента» и предложил попробовать свои силы в мини-футболе. Я согласился, и таким образом «Контингент» стал моим первым мини-футбольным клубом.

- Кто был инициатором твоего перехода в «Енакиевец»?
- После Нового года «Контингент» играл с «Енакиевцем». Я тогда пропускал игру из-за дисквалификации. Со мной встретился спортивный директор «Енакиевца» Николай Шевцов, который предложил перейти играть в енакиевский клуб. Поскольку Енакиевец команда выше уровня Контингента, я долго не думал и согласился. Меня пригласили приехать на просмотр, после чего я и стал игроком нового клуба.

- Раньше тебе приходилось играть с «Енакиевцем». Какое впечатление производила команда?
- Очень сильная команда и нам было очень трудно с ними играть. Впечатление производила очень хорошее.

- Как проходит адаптация в новом коллективе?
- После Житомира немного непривычно. Здесь совсем другой уровень футбола, совсем другие цели, тренировки проходят по-другому. И, конечно, класс игроков выше. Отличий очень много.

- С кем-нибудь из «Енакиевца» уже подружился?
- Со всеми игроками общаюсь нормально, но пока больше дружим с Валерой Карацюбой – мы с ним в одно время пришли, и пока новички для команды.

- Выступая за «Контингент», ты много забивал. В одной из двух игр, которые ты играешь за «Енакиевец», тебе уже удалось забить один мяч. Какие впечатления были от забитого гола?
- Да, действительно, я часто забивал. В минувшем сезоне я становился лучшим бомбардиром в команде. Как для игрока «Контингента» я достаточно часто забивал. Но когда я забил за «Енакиевец» в игре с «Ураганом», тот гол особых положительных эмоций не принес. Команда проиграла, и особой радости не было… Может быть, для себя отметил, что все-таки адаптация проходит нормально, но по большому счету, гол не обрадовал.

- Как бы ты оценил выступление команды в «Финале восьми»?
- Была возможность и выиграть. Мы создали несколько хороших моментов. Например, забей Рудаков головой в пустые ворота, уже бы «Тайму» нужно было б отыгрываться. Но все равно я считаю, что мы сыграли достойно.

- «Енакиевец» сейчас не очень хорошо выступает в чемпионате Украины. Как думаешь, почему и есть ли еще шансы закрепиться в первой шестерке?
- Я только месяц в Енакиево. Со мной «Енакиевец» сыграл только две игры в чемпионате. Поэтому я пока не могу ответить на этот вопрос. Может быть, где-то не настроились, может, где-то недоработали. Но мы все должны сделать, чтобы попасть в шестерку. Ближайшая игра у нас с «Кардиналом», потом едем в Харьков играть с «Локомотивом». Если будем играть так, как играли в Кубке с «ЛТК» и «Таймом», когда выкладывались на 200%, то у нас есть шансы закрепиться в первой шестерке.

- Для тебя сейчас самый большой трофей – серебряные медали Кубка Украины. Чего хотел бы добиться в мини-футболе?
- С футбольной мечтой пока еще не определился. Конечно, хотелось бы выиграть золотые медали чемпионата Украины. Для начала. А там посмотрим.

Сергей МАЛОВ

Джерело: http://futsal.sport.ua/news/86911

Додано (06.03.2010, 23:35)
---------------------------------------------
Міша - вже березень на дворі,а відповіді на твою загадку ще не бачу...? Або забув ,або зв"язався з ВВГ.

Це активно-пасивна операція на зменшення балансу. Сума балансу має бути 12 000.

Було:
Актив:
10 000 грн - гроші
5 000 грн - гроші

Пасив:
10 000 - долг
5 000 - долг
______________________
ВСЬОГО:
актив- 15 000
пасив - 15 000

Купили форму (2 000 - актив) - 5 000= 2 000(форма)+ 3000(гроші, якими гасим частково долг (10 000 пасиву ))
Получається 3 000 списуються (грубо кажучи:)).

Після операції баланс становить:
Актив
10 000 втрачені гроші
2 000 форма

Пасив:
7 000 - долг (10 000 долга - 3 000 грошей)
5 000 дол
ВСЬОГО
Актив - 12 000
Пасив - 12 000

Ось правильна відповідь.

15 000 тут не причом. Було неправильно поставлене питання - це всіх і заплутало!
Я довго після роботи сидів розгадував

На міні-футболі зустрінемось!!!!
Всім привіт!

Додано (07.04.2010, 11:30)
---------------------------------------------
Завтра о 10.00 відбудеться жеребкування Кубка района в приміщенні РДА.Перші матчі відбудуться 18.04.10.

Анатолія Миколайовича Заяєва без перебільшення можна назвати старійшиною українських футбольних тренерів і легендою українського футболу. Він не має ніякої фізкультурної освіти, але саме під його керівництвом «Таврія» стала першим чемпіоном незалежної України. А сьогодні, коли в Житомирський футбол повернувся Зая Авдиш і почались розмови про відродження ФК «Полісся», саме Анатолій Заяєв отримав запрошення тренувати житомирську команду майстрів.

– Анатолій Миколайович, зізнайтеся, ви, часом, не «від нудьги» збираєтеся в Житомир? Чи хочете довести, що «є ще порох у порохівницях»?
– Ближче - друге. А ще згадую, як добре там працювалося.

– З Заєй Зедовичем всі питання обговорили?
– Залишилося домовитися з клубним керівництвом, щоб відпустили у відрядження.

– Надовго плануєте залишити Крим?
– Поки не виведу «Полісся» у вищу лігу.

– І все-таки, збираючись допомогти відродженню «Полісся», ви не можете непам'ятати про непростий характер Заї Зедовича...
– У моєму житті часто зустрічалися люди яким я вірю і яких поважаю. І, якщо у нас спільна справа і потрібно в чомусь малому поступатися, ніколи не звертаю увагу на своєрідність характеру. Так от і з Заєю Зедовичем, який давно вже відбувся як людина, футболіст, керівник, довгі роки утримував футбольний клуб, мислить по-сучасному, розуміє футболістів, досконально знає свою справу. Як я можу йому щось розповідати! Він прожив дуже складне життя, бачив його з усіх боків. Дуже вразливим людям раджу не звертати увагу на його енергійну манеру розмовляти, тому що він добра людина і любить людей, прощаючи їм їхні помилки. Його потрібно чути, розуміти і так само любити. Ми домовилися поконкретним питанням і, впевнений, будемо спільно тягнути лямку до кінця. Ми поважаємо один одного, і, якщо доведеться порадитися, то буде й таке. Хоча за своє життя я практично помилок у футболі не робив.

– Бачу, ви впевнені в успіху
– Так, впевнений, у команди буде все, щоб виконати поставлене завдання: і хороший стадіон, і житло, і харчування, та й преміальні гравцям будуть виплачуватися регулярно - тільки перемагай. Наша спільна справа - створити гарну, цікаву команду, яка гратиме в такий футбол, що жителі міста відкинуть всі свої справи і помчать на стадіон.

– Є така класична фраза: «Хто платить, той і замовляє музику!..»
– Я - не тренер-гастролер, і не хочу опинитися в чужому місті, так що пісні будемо співати загальні, під переможну музику. Попереду, як і раніше, багато роботи.

– Який футбол вам ближче по духу?
– У футболі я всеїдний. Мені подобається і хороша комбінація, і влучні дальні удари, і чітка гра оборони. Необхідна поставлена гра: команда повинна знати, у що і для кого вона грає і робити це розкуто, без «мандражу», видовищно. Мрію про таку команду, коли ми зможемо будь-якого суперника «заганяти» в його власні ворота.

– Анатолій Миколайович, гравцям легко пристосовуватися до ваших вимог?
– За великим рахунком, тренера це неповинно цікавити. Не варто підлаштовуватися під футболістів. Цілком можливо, що раніше вони жили на багато вільніше – після знайомства зі мною від цього доведеться відмовитися. Найважче в житті: чекати і наздоганяти. Тому я і прошу їх потерпіти — виходити на вищий рівень завжди важко і не кожному по плечу.

– Вдавалося наблизитися до свогоідеалу?
– На жаль, не все залежить від тренера. В Миколаєві ми виграли для області вищу лігу, але замість того, щоб нас трохи підтримати, знайшлися, не побоюся цього слова, злочинці, які розвалили команду! Не можна до футболу ставитися як до іграшки. Це серйозне, економічно і політично обґрунтоване заняття. Плюс багато чого залежить від місцевих керівників.

– Зараз багато говорять про професіоналізм...
– Говорячи про тренерів, які, перш за все, повинні бути професіоналами, багато хто так і не розуміє, про що, власне, йдеться. Те ж саме стосується і селекційної роботи. Багато хто не розуміє навіщо витрачати гроші на закупівлю середніх гравців, які кочують з команди в команду, з ліги - у лігу. Чи не краще готувати їх на місцях? «Слабка ланка» в нашій справі — кадри.

– Що заважає тренеру в роботі?
– Відсутність ділових якостей, дефіцит слушних думок, нерозуміння ситуації, заздрість - напевно, саме це вибудовує стіну нерозуміння між тренером і президентом клубу. А тому, у свою чергу заважають люди, які, замість допомоги і роботи в ім'я футболу, займаються балачками. Я знаю, що треба робити, обмірковую кожен крок і живу футболом. У минулі роки ставлення до футболу було інше: ми всі були героями-аматорами. Сьогодні працювати стало набагато важче і без міцних тилів обійтися неможливо. Але я впевнений, що у Заї Зедовича все вийде, адже він активний, безкорисливий і буде працювати на перспективу, зміцнюючи дитячу школу, яка з часом допоможе рідній команді.

Сергій Роздум